php_network_getaddresses: getaddrinfo failed: Name or service not known (0)
php_network_getaddresses: getaddrinfo failed: Name or service not known (0) Отправить SMS абоненту МТС - Украину. Отправить СМС на МТС
Хто нам знання світло подарував? На питання хто відповів: Де? Як? Хто нам в минуле двері відкрив? В чиїх руках мірним світлом горить і сяйвом теплим мерехтить - світлом, яскравою зорею блищить, його світло ніколи не тане!... Хто намітив нам майбутній шлях, показавши горизонти і дали? Хто підкаже куди повернути, щоб біди не дошкуляли? Тільки ті, хто вміють літати, ясним оком дивляться на проблеми, Тільки ті, хто вміють дізнатися, ким зобов'язані бути все ж усі ми. Це вісники нашої Долі, подгоняеми вітром надії. Ті, що знають: »а що якби? », знають, що було нині і раніше. Їм крилом служить час само, створює нові зірки... Їм чужа Златоуста лестощі і зелена похмура заздрість... Вони дивляться в глибини небес, знаючи хай і не всі... лише покамест. Наші вісники правду несуть, а ще вічний світоч познанья. Це важливий, відповідальний труд, нехай своє він отримає признанье... Без вчителя як би, скажи, ми побачили знань вершини, Мудрість старців, що живуть у тиші? Ми не знали б і половини! Педагог він не лише провідник, хоч, звичайно, підкаже дорогу, Він ще й стежить, як лісник, з незрозумілим увагою суворим. Ми б були як купка кошенят, що не знають, куди їм податися. Що поки нічого не бачать і безпорадні, коль розібратися. Вам спасибі, наставники, всім, що ви є і що нам допомагали, Що вирішили вже стільки проблем, що нам стільки всього показали. Вам спасибі і низький уклін за все те, що ми зробили разом. Подяка вам пошепки крон... Це правда, і нету тут лестощів!
Hto nam znannja svitlo podaruvav? Na pitannja hto vidpoviv: De? Jak? Hto nam v minule dveri vidkriv? V chiih rukah mirnim svitlom gorit' i sjajvom teplim merehtit' - svitlom, jaskravoju zoreju blischit', jogo svitlo nikoli ne tane!... Hto namitiv nam majbutnij shljah, pokazavshi gorizonti i dali? Hto pidkazhe kudi povernuti, schob bidi ne doshkuljali? Til'ki ti, hto vmijut' litati, jasnim okom divljat'sja na problemi, Til'ki ti, hto vmijut' diznatisja, kim zobov'jazani buti vse zh usi mi. Ce visniki nashoi Doli, podgonjaemi vitrom nadii. Ti, scho znajut': »a scho jakbi? », znajut', scho bulo nini i ranishe. Im krilom sluzhit' chas samo, stvorjue novi zirki... Im chuzha Zlatousta lestoschi i zelena pohmura zazdrist'... Voni divljat'sja v glibini nebes, znajuchi haj i ne vsi... lishe pokamest. Nashi visniki pravdu nesut', a sche vichnij svitoch poznan'ja. Ce vazhlivij, vidpovidal'nij trud, nehaj svoe vin otrimae priznan'e... Bez vchitelja jak bi, skazhi, mi pobachili znan' vershini, Mudrist' starciv, scho zhivut' u tishi? Mi ne znali b i polovini! Pedagog vin ne lishe providnik, hoch, zvichajno, pidkazhe dorogu, Vin sche j stezhit', jak lisnik, z nezrozumilim uvagoju suvorim. Mi b buli jak kupka koshenjat, scho ne znajut', kudi im podatisja. Scho poki nichogo ne bachat' i bezporadni, kol' rozibratisja. Vam spasibi, nastavniki, vsim, scho vi e i scho nam dopomagali, Scho virishili vzhe stil'ki problem, scho nam stil'ki vs'ogo pokazali. Vam spasibi i niz'kij uklin za vse te, scho mi zrobili razom. Podjaka vam poshepki kron... Ce pravda, i netu tut lestoschiv!
