Через роки пливуть вінки
У ніч купальську влітку
Та крізь віки мандрівники
Шукають диво-квітку.
А я в минулому житті
Знайшов її вогненну,
Природи звуки золоті
Проносяться крізь мене.
Душею відчуваю я
Цю музику чудову
Та розумію солов’я
Молитву вечорову.
Зумів безцінний скарб знайти,
Що серце відмикає,
Бо квітне папороть для тих,
Хто знає, що шукає.